Підопічні «Релігійної місії Caritas-Spes Харків». Історії з життя

За даними Міністерства соціальної політики на Харківщині проживає близько 200 тисяч внутрішньо переміщених  осіб. За кожною  цифрою стоять люди. Історія кожного – є історією як втрати, так і надії.  До соціального центру «Релігійної місії Cfritas-Spes», щодня приходять сотні потребуючих. В рамках Акції «Папа для України», тут сьогодні пропонують допомогу для ВПО продуктовими ваучерами, медикаментами, теплим одягом та взуттям. За цим проектом вже багато людей отримали допомогу. Історії життя кожного дуже різні, але усіх цих людей єднає спільна біда, що  змінила їх долі, і в той час кинула місток між ними.  

Багатодітна сім’я Грушенцових родом  з села Дерсове Тельманівського району Донецької області. Зараз це непідконтрольна Україні територія. У 2014 році родина переїхала до Харкова, залишивши  напівзруйнований  будинок,  господарство, ферму і велику ділянку землі. В сім’ї уже підростало 10 дітей, а після переїзду в Харків Надія Грушенцова народила ще двох. Будучи вагітною, вона була змушена переносити усі тяготи поневірянь та пошуку пристанища в новому місті. На невеликий дохід сім’ї дуже складно прожити, тому вона подала документи на отримання статусу «матері-героїні». 

З житлом у Харкові  багатодітній родині весь час не щастило. «Тут дуже складно знайти житло з дітьми. Коли господарі тільки чули, що ми переселенці і у нас 12 дітей відразу відмовляли», –  розповідає пані Надія. Врешті їм вдалося винайняти недобудований будинок. В ньому одна кімната без опалення, немає городу, навіть  подвір’я.  В родині часто згадують рідне село, свіже повітря, парне молоко та власну городину.  Про свої проблеми вона говорить не багато, більше про дітей і їхні успіхи. Але й так зрозуміло, що ж ити родині складно. Вона розповідає, що у дітей гарна школа, а чоловік влаштувався на роботу охоронцем.

Ще пані Надія мріє, щоб діти навчались музиці, але поки що возити дітей на гуртки не має можливості. «Від інших переселенців я дізналася, що в Харкові діє «Релігійна Місія Caritas-Spes» і вирішила туди поїхати. Хоча і сумнівалась, чи щось вийде, але коли приїхала, була приємно здивована, як швидко нам надали допомогу. Нам запропонували пройти медичне обстеження, через деякий час виписали кілька продуктових ваучерів, а  ще куртки теплі дали, і на всю сім’ю зимове взуття. У нас зі взуттям проблема, на дітях воно просто горить… Коли дізналися, що в мене 12 дітей, виписали мені замість одного продуктового ваучера – декілька. Так що на Новий рік діти вже замовляють солодощі. За умовами програми «Папа для України», продуктовий ваучер дається на певну суму і я вважаю, що це дуже зручно, тому що можна вибрати саме те, що тобі потрібно. Завдяки таким програмам я дізналася, що є дуже багато небайдужих людей і вже дивлюсь в майбутнє з надією», – поділилась  пані Надія.  

Світлана Володимирівна Перевалова приїхала до Харкова з прифронтового Торецька також в 2014 році. Це місто знаходиться поблизу Ясинуватої, його ще називають містом шахтарів. Саме через бойові дії Світлана Перевалова і опинилась у Харкові. Подалі від війни вивезла й  80-річну матір, яка вже 15 років не встає з ліжка через ішемічний інсульт. З облаштуванням в новому місті допомогла молодша дочка, а от з роботою їм щастило менше.  Через пенсійний вік їх нікуди не хотіли брати. Врешті чоловік Світлани – досвідчений автослюсар – влаштувався  тільки двірником, а їй самій – художньому керівникові палацу культури – так  і не вдалося знайти роботу. У грудні 2016 року у чоловіка Світлани лікарі виявили онкологічне захворювання і тоді родина зіткнулися з тим, що на дві мінімальні пенсії лікуватись неможливо. Тут аби вижити …

«Куди ми тільки не зверталися і все даремно, але потім випадково від інших переселенців дізналися про Акцію «Папа для України» і «Релігійну Місію Caritas-Spes». За їхньою програмою ми отримали дорогі медикаменти для чоловіка, щоб подолати наслідки хіміотерапії і  памперси для мами. Згодом я зацікавилася роботою Caritas-Spes  і незабаром стала його волонтером, що б допомагати таким самим переселенцям, як і я. Зараз я  працюю з незахищеними верствами населення і дуже люблю свою роботу, бо нарешті знайшла своє місце. За рідним містом, де пройшла  значна частина мого життя, звичайно, сумую, проте там вже нічого не залишилося і наш дім тепер тут», – розповіла Світлана Перевалова.

Нагадаємо,  з 1 грудня 2017 року триває другий етап проекту «Релігійної місії Caritas-Spes» в рамках Акції «Папа для України» з надання допомоги  внутрішньо переміщеним особам в Харківській області. За інформацією по проекту звертайтесь за номером гарячої лінії: ‎093-516-35-20