Норвезька рада у справах біженців у рамках Акції «Папа для України» надала підтримку постраждалим сім’ям з прифронтової Луганщини

Чи не кожна доба у прифронтових селах та містечках минає під канонаду важкої артилерії, але до цього місцеві мешканці за чотири роки бойових дій уже звикли. Лінія фронту відрізала маленькі населені пункти від великих, а отже відрізала від доступу до соціальної, медичної, освітньої інфраструктури, можливостей заробітку, навчання та розвитку для своїх дітей. Напружена безпекова ситуація ще більше ускладнює становище людей у прифронтовій зоні – гуманітарна допомога для них залишається актуальною.

Родина Тетяни Зубович переїхала до прифронтового селища Тошківка із окупованого міста Первомайська. Разом з чоловіком вони виховують троє діточок: дворічну Віку, десятирічну Аліну та п’ятнадцятирічного Сашка. Вижити на одну зарплату батька, який працює на шахті, їм важко. Зараз родина мешкає у старій хаті, яку треба ремонтувати.

«Я вже і не сподівалась на допомогу, адже з листопада минулого року ми нічого не отримували. Для нашої родини треба багато теплого одягу, бо діти швидко ростуть. На виділені Акцією кошти ми змогли придбати достатньо одягу для наших дітей: куртки, взуття, інші теплі речі. Сашко уже вдягає нові джинси, кросівки і светр до школи», – розповідає мама Тетяна. 

Тисячі таких сімей змогли придбати своїм дітям теплі речі взимку та паливо для своїх домівок, отримавши фінансову допомогу на суму 5 600 гривень. Допомога видавалась в рамках проекту Норвезької ради у справах біженців (NRC) за підтримки Акції «Папа для України» у Станично-Луганському, Попаснянському та Новоайдарському районах Луганської області.

Молода одинока мама Сніжана із селища Нижнє також радіє допомозі: «Отримати допомогу було досить легко: прийшло смс-повідомлення наприкінці березня про те, що грошовий переказ уже на пошті. Отримавши кошти, я змогла придбати три куртки, дві пари чобіт, черевики, два теплих костюми, плаття та інший одяг для своєї трирічної дівчинки Орини. Вистачить носити і зараз, і на виріст залишиться».

Жителька селища Комишуваха Тетяна Кужельна одна виховує двох дочок: дев’ятирічну  Ганну та маленьку Вікторію, якій тільки дев’ять місяців. Тетяна безробітна, живуть за рахунок «дитячих» виплат. «Узимку, щоб придбати дрова, доводиться викручуватися: відкладаю гроші з допомоги, яка виплачується на дітей. Буває, позичаю гроші. За надані мені кошти я купила теплі речі для дітей, бо мої дочки ростуть, їм потрібна одежа, яка зараз коштує дуже дорого. Також ми придбали декілька теплих ковдр», – розповідає вона.

У родині Оксани Корнюшиної  з міста  Золоте підростає троє дітей. Працює лише батько, зарплатню дуже часто затримують і багатодітна  родина вимушена економити на усьому. «Раніше ми отримували безкоштовне  вугілля від шахти, де  працює мій чоловік. Але в цьому році нам відмовили. Вугілля зараз дуже дороге. А в нас троє дітей, яких треба годувати і одягати.  Тому отримані кошти  ми вирішили витратити на вугілля і придбали аж три тони. Цього обсягу нам вистачить на два роки», – розповіла Оксана.

61-річна Наталія Голуб з міста  Золоте живе сама. «Цієї зими я була вимушена опалювати залишками дров, трісками, брала вугілля  від сусідів, які виїхали. Дуже важко було, я не можу собі дозволити купити паливо на ту пенсію, яку отримую. На сезон мені потрібно дві машини дров, а це більше 6 тисяч грн. Тому, в першу чергу, я купила дрова, а потім теплі речі: ковдри, зимову куртку та махрові  простирадла»,  розповіла вона.

NRC співпрацює з Акцією «Папа для України» вже другий рік поспіль, реалізовуючи гуманітарні проекти для постраждалих від бойових дій жителів Луганщини. В полі уваги в першу чергу внутрішньо переміщені особи, багатодітні та малозабезпечені сім’ї, люди з особливими потребами та похилого віку.

Так, у минулому році понад 300 родин Станично-Луганського, Новоайдарського та Попаснянського районів отримали допомогу на ремонт пошкоджених під час збройного конфлікту будинків та квартир. У цьому році ще 300 сімей із прифронтових сіл Комишне, Колесниківка та Юганівка Станично-Луганського району отримали будівельні матеріали для ремонту та утеплення своїх домівок.

В родині Анастасії Балаги з села Комишне підростає четверо діточок. Живуть вони у невеличкому будинку. Виживає багатодітна родина завдяки тому, що тримають худобу та обробляють город. А ще вони отримують соціальні виплати, але їх не вистачає для великої родини.

За словами мами Анастасії, паливо для обігріву дому коштує дорого. На його придбання на увесь опалювальний сезон потрібно витратити близько семи тисяч гривень. «До війни у нас була стабільність, ми могли відкласти гроші, а зараз не можемо. Тільки надумаємо щось придбати, а воно вже подорожчало», – зітхає вона.

У Комишному майже неможливо знайти роботу. Через бойові дії та погану економічну ситуацію більшість молодих людей виїхали з села. Анастасія та її чоловік теж безробітні, але попри всі негаразди залишилися у рідній хаті. «Коли почалися бойові дії, ми виїжджали до іншого селища, але невдовзі повернулися, бо  нікому та ніде ми не потрібні. Під час обстрілів ми ховалися у підвалі,  було дуже страшно. Мій найменший син Єгор досі боїться грози, думає, що знову починають стріляти», –  каже Анастасія.

Восени родина вирішила розширити квадратні метри і добудувати кухню. На це вони витратили усі свої заощадження, на утеплення ж не вистачило. В хаті було холодно, оскільки внаслідок обстрілів на будинку з’явилися тріщини.

Балаги подали заявку до NRC та невдовзі отримали мінеральну вату, паробар’єр, піну та плівку для вікон. «Мій чоловік утеплив крівлю за 2 дні, залишилися вікна. Стало значно тепліше, і ми стали витрачати менше дров на опалення», – поділилась Анастасія.

Крім того, чотирнадцять соціальних закладів (психоневрологічні диспансери, притулки для літніх та людей з особливими потребами, центри соціальної реабілітації для дітей з особливими потребами, територіальні центри соціальних послуг) у Мирній Долині, Вовчеярівці, Комишувасі, Лисичанську, Сєвєродонецьку, Кремінній, Білокуракиному, Попасній, Дмитрівці, Теплому, Новоастрахані та Старобільську отримали опалювальні прилади, зокрема електричні, масляні обігрівачі та ковдри.

Також чотирнадцять дошкільних та шкільних навчальних закладів селищ Верхньобогданівка, Вільхова, Передільське, Герасимівка, Красноталівка, Талівка та Плотина отримали вугілля, дрова, радіатори, ковдри, щоб дітям було тепло і комфортно займатись. У середньому, кожний заклад отримав 16 м3 дров та/або 20-50 тонн вугілля.

Загалом же, з початку 2018 року NRC, за фінансування Акції «Папа для України», надала допомогу для 13 772 осіб з різних районів Луганської області. Загальна сума допомоги складає 700,000 євро.

За матеріалами, наданими Норвезькою радою у справах біженців (NRC)